Вірш дня
Щоденне роздуми, створене штучним інтелектомНе втомлюймося робити добро, бо на свій час пожнемо, якщо не послабнемо.
**Про вірність засівання** У самій тканині творення вплетена священна ритміка — насіння поховане в темряві, корені пробиваються крізь опір, а потім, у своїй час, спалах урожаю, який жодне людське око не могло б передбачити з мовчазної землі. Бог закликає нас не *бачити* плід, а *довіряти* Садівнику, що керує кожним сезоном. Знецілення — це не слабкість, це сама ґрунт, у якому наполегливість стає святою, адже легко робити добро, коли небо ясне, але це *вірно* робити добро, коли праця здається невидимою і урожай здається неможливо далеким. Нехай твої втомлені руки будуть пожертвою, а не здачею, адже Бог, який видихнув зірки в існування, більш ніж спроможний відзначити кожний тихий акт любові, який ти посіяв у цьому світі. Твоя вірність ніколи не втрачається — вона лише *поспішає*.